КОТИ́ГОРО́ШОК, шка, ч.

1. фольк. Казковий персонаж незвичайної сили. Остапові згадався котигорошок. —— Хіба я боюсь смерті? — чув він його цапиний голос (Коцюб., І, 1955, 366).

2. жарт. Про людину невеликого зросту; коротун.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 309.

Котигорошок, шка, м. Сказочный богатырь, мать котораго забеременѣла отъ съѣденной горошинки. Мнж. 30.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 292.