КОТЕ́Л, тла́, ч. Те саме, що каза́н 1, 3. В чорнім котлі кипить вода (Коцюб., II, 1955, 329); Водячи паровоз, Мармура вчив свого помічника підтримувати у котлі потрібний тиск пари (Чорн., Визвол. земля, 1959, 53).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 309.

Котел, тла́, м.

1) Котелъ.

2) Литавры. Приїхали (в Січ), вдарила в котли, зібрались козаки. ЗОЮР. І. 168. Ум. Котело́к.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 292.