КОСОГІ́Н, го́на, ч., розм. Кривошип у косарці. Косогін бринить, як коник у покосі (Головко, І, 1957, 242).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 307.