КОСА́Ч, а, ч. Те саме, що те́терів. На лісових проталинах токували вже ранніми ранками глухарі і косачі (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 88).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 304.