Коршов, ва и коршо́вик, ка, м. Родъ посуды. Вх. Лем. 427. П’є викис за столиком, мірят собі коршовиком. Гол. І. 86. См. Корчів.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 289.