КОРСЕ́ТКА, КЕРСЕ́ТКА, и, ж. Верхній жіночий одяг — безрукавка, пошита в талію з кольорової тканини. Продає тут маківники якась огрядна молодиця у синій корсетці (Вовчок, VI, 1956, 290); Зробивши в хаті лад, Маріора перед дзеркалом.. поправила здоровий золотий дукач на шиї та глянула на свою коротеньку корсетку із шнуровицями (Коцюб., І, 1955, 187); На Марині.. темно-синя оксамитова керсетка (Мирний, IV, 1955, 225); Одягнута вона зараз була не в те вбрання, в якому бачив її, а в керсетці і плахті (Головко, II, 1957, 557).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 301.