КО́РПІЯ, ї, ж., заст. Висмикані зі старого полотна нитки, які вживали замість вати та марлі як перев’язувальний засіб. Коли почали проводить ранених, то мати по всьому Бобринцеві ходила та випрошувала старі полотняні речі, заставляючи учеників своїх.. робить корпію (Збірник про Кроп., 1955, 47).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 300.