КОРОТКО… Перша частина складних слів, що відповідає слову коро́ткий у 1 знач., напр.: короткову́сий, коротковоло́сий, короткогри́вий і т. ін.; у 2 знач., напр.: короткотрива́лий.
КО́РОТКО. Присл. до коро́ткий. З ними [входять] Годвінсон і Джошуе Кембль, обоє коротко обстрижені (Л. Укр., III, 1952, 21); Сонце світить коротко, бо небо — вузеньке над міжгір’ям (Коцюб., III, 1956, 141); Пароплав прогудів тричі — коротко, уривчасто, потім ще раз — протяжна (Жур., Звич. турботи, 1960, 131); Сахно витягла листа й передала його господареві.— Коли дозволите, я коротко розповім, у чому справа (Смолич, І, 1958, 59).
Ко́ротко ка́жучи, у знач. вставн. сл. — не входячи в подробиці, деталі. Які ж, коротко кажучи, найголовніші ознаки радянського перекладацького стилю? (Рильський, III, 1956, 98).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 299.