КОРОТЕ́СЕНЬКИЙ, а, е, зменш.-пестл. Дуже короткий. На призьбі сидить молодий ще тато Орисин; ..в зубах коротесенька люлька (Стар., Облога.., 1961, 19).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 298.

Коротесенький, а, е.

1) Самый короткій. А сама жінка маленька, коротесенька. МВ. ІІ. 132.

2) Самый кратній.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 288.