КОРОТА́Й, я́, ч., розм. Низька на зріст людина. Пахол сильно шкутильгав.. Він був зовсім калічний коротай! (Смолич, Ми разом.., 1950, 124).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 298.