КОРОЛЬО́К, лька́, ч., розм. Король незначної, невеликої держави. Всі сусідні корольки.. Пішли в поход з своїм народом (Котл., І, 1952, 193).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 297.