КОРОВА́ЙНИЦЯ, і, ж. Жінка, що виготовляє коровай. У суботу зібрала Івга коровайниць: бгають коровай, пісень співають, шишки ліплять (Кв.-Осн., II, 1956, 301); Заспівала найстарша коровайниця, приступаючи з ножем до великого весільного короваю (Кач., Вибр., 1953, 291).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 295.

Коровайниця, ці, ж. Женщина, приготовляющая коровай. Хороші коровайниці хороший коровай бгають. Ном. № 7156. Ум. Коровайничка. Чи тут тії коровайнички, що шитії та рукавочки? Мет. 162.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 285.