Коричуватий, а, е. Корытообразный, усѣянный рытвинами. Дорога в лісі коричувата. Харьк. г.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 284.