КОРЗИ́НА, и, ж. Те саме, що ко́шик 1; кошіль (у 1 знач.). Мерщій одяглася вона, ухопила корзину і — готова (Мирний, III, 1954, 172); — Ти зможеш плести корзини з лози,— сказав він похмуро (Ю. Янов., II, 1954, 80).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 289.