КОРЕСПОНДЕ́НТ, а, ч.

1. Той, хто листується з ким-небудь. Оце вже виплатила всі задавнені листовні довги [борги].., а тепер уже писатиму тільки постійним кореспондентам (Л. Укр., V, 1956, 390); Ім’я Горького було оточене сердечною любов’ю й повагою в гуртку семінарських кореспондентів Коцюбинського (Поезія.., 1956, 13).

2. Співробітник газети, журналу, радіо тощо або приватна особа, що надсилає свої інформації з місць; дописувач. В мене був знайомий кореспондент телеграфного агентства (Сам., II, 1958, 359); Ми, кореспонденти фронтової газети, їздили туди [до міста] щодня по оперативний матеріал (Дмит., Наречена, 1959, 102).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 288.