КОРЕНЮ́КА, и, ж. Збільш. до ко́рінь 1. — А щоб тебе тристенний з такою коренюкою, мало чоловік не впав!.. (Фр., III, 1950, 133).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 288.