КОРЕНЕПЛО́ДИ, ів, мн. (одн. коренеплі́д, ло́да, ч.). Культурні рослини (буряк, морква тощо) з м’ясистим коренем, що використовується як продукт харчування, для годівлі худоби, а також для технічних потреб. Коренерізка РКР-2,0 є найбільш поширеною машиною, яка випускається тепер нашою промисловістю для різання коренеплодів (Механ. і електриф.., 1953, 480).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 288.