КОРЕКТУ́РНИЙ, а, е. Прикм. до коректу́ра 2. Входить Криницька. На ходу читає і править коректурні аркуші (Мик., І, 1957, 355); Коректурний відбиток.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 287.