КОРАБЛЕБУДІВНИ́К, а́, ч. Той, хто будує кораблі. Яка країна найбільше готує спеціалістів — вчених, інженерів, агрономів, кораблебудівників? ..Наша! (Чаб., Шляхами.., 1961, 126); — Я дуже люблю фізику,— каже Леся,— адже не можна бути кораблебудівником, не знаючи фізики (Ів., Таємниця, 1959, 90).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 285.