КО́ПІЯ, ї, ж.
1. Точне відтворення чого-небудь, що цілком відповідає оригіналові. Тільки дві гарні копії з портретів козацьких полковників.. були прикрасою в залі (Н..-Лев., І, 1956, 618); Картину ми отримали, велике спасибі за неї! Копія зовсім гарна (Л. Укр., V, 1956, 187); Це була переписана рукою Жені копія листа її тата (Сміл., Сашко, 1957, 165); // Відбиток з негатива; знімок. Після виготовлення копій з негатива фільми-листівки одразу ж надсилалися для публічного демонстрування (Укр.. кіномист.. І, 1959, 39).
2. розм. Той, хто дуже подібний до кого-небудь. Ся Регіна — то не була його Регіна. То була якась виблідла.. копія його ідеала (Фр., VII, 1951, 267).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 283.