КООРДИНА́ТИ, а́т, мн. (одн. координа́та, и, ж.), спец. Числа, якими визначають положення точки на прямій або кривій лінії, на площині, поверхні, у просторі тощо. Вони добре передавали артилеристам на лівий берег координати. Це була найвища точка на березі Дніпра (Кучер, Зол. руки, 1948, 73); У каталогах зір вказуються координати їх місця на небі і зоряна величина (Астр., 1956, 10).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 278.