КОНЯ́ТИНА, и, ж. Те саме, що кони́на 1. Вийняв [Юдун] ковбасу.., що .. конятиною начинена (Кв.-Осн., II, 1956, 234); Сафар нарізав конятини довгими, тонкими смугами (Тулуб, Людолови, І, 1957, 160).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 277.

Конятина, ни, ж. Лошадиное мясо. Вийняв ковбасу… німецьку, от що і свининою, і кошатиною, і конятиною начинена. Кв.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 279.