КОНЦЕ́РН, у, ч. Об’єднання підприємств різних галузей промисловості, банків і т. ін. під спільним фінансовим керівництвом як одна з форм капіталістичних монополій. У Західній Німеччині економічну й політичну долю країни вирішують концерни (Ком. Укр., 8, 1960, 47).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 275.