КОНЦЕНТРО́ВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до концентрува́ти.

2. у знач. прикм., перен. Зосереджений на кому-, чому-небудь, спрямований на когось — щось. Добірна гвардія білих, одягнена й озброєна, з панцерниками, танками, авіацією мусила вишукувати всіх засобів, щоб витримати концентрований удар [Червоної Армії] (Ю. Янов., II, 1958, 235); Він.. тлів і чадів від концентрованої, роз’їдаючої ненависті… (Вол., Дні.., 1958, 54).

3. у знач. прикм. Який містить багато цінних поживних речовин. Зерно кукурудзи й інших злаків являє цінний, багатий на вуглеводи концентрований корм (Наука.., 1, 1957, 11).

4. у знач. прикм., хім. Який відзначається високою концентрацією (у 2 знач.). На хімічних заводах виробляють багато концентрованої сірчаної кислоти (Уроки.. хіміка, 1956, 88).

5. у знач. прикм., гірн. Який підлягав концентрації (у 3 знач.); збагачений (про корисні копалини).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 275.