КОНЦЕНТРИ́ЧНИЙ, а, е. Який має спільний центр. Годинник показував рівно дванадцять. З-за шахти «КІМ» підводився круглий місяць, облямований світлими концентричними колами (Гур., Наша молодість, 1949, 348); На поперечному перерізі.. дерев можна бачити ряд концентричних кілець (Стол.-буд. справа, 1957, 11).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 274.