КОНФЕДЕРА́Т, а, ч. Учасник, член конфедерації (у 2 знач.). Один тільки під лавою Конфедерат п’яний Нездужа встать (Шевч., І, 1951, 91).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 272.

Конфедерат, та, м. Конфедератъ. А конфедерати знай гукають: «жиде! меду!» Шевч. 138.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 279.