КОНТРФО́РС, у, ч. Вертикальний виступ стіни, що надає їй міцності та стійкості. Ззаду до веж.. тулилося присадкувате приміщення собору, підтримуване химерним плетивом контрфорсів (Загреб., Європа 45, 1959, 344).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 272.