КОНТРЗА́ХІД, ходу, ч. Захід, що вживається на противагу заходам супротивника. Полковник достеменно знав про всі контрзаходи свого супротивника — генерала Вінце (Скл., Карпати, II, 1954, 205).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 271.