КОНТРАФАГО́Т, а, ч. Найнижчий за регістром дерев’яний духовий музичний інструмент, який звучить на октаву нижче від фагота.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 270.