КОНТРАПУ́НКТНИЙ, а, е, муз. Прикм. до контрапу́нкт. Головний принцип обробки народної пісні П. Козицьким — це сприймання мелодії пісні як теми, що стає музичним організмом, а також вільний і різноманітний, здебільшого поліфонічний розвиток теми з майстерним використанням контрапунктних засобів обробки (Нар. тв. та етн., 2, 1962, 67).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 270.