КОНТРАКТА́ЦІЯ, ї, ж.

1. Складання угоди, контракту на одержання або використання кого-, чого-небудь.

2. Форма заготівлі сільськогосподарських продуктів на підставі договорів, які укладають щороку заготівельні організації з колгоспами та колгоспниками про вироблення цих продуктів і продаж їх державі. Контрактація не просто організовувала збут сільськогосподарської продукції, а й пов’язувала цю справу з організацією виробництва (Наука.., 4, 1960, 32); Контрактація льону, // Система набору робітників на яку-небудь державну роботу на підставі наперед укладених договорів.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 269.