КОНТИНЕ́НТ, у, ч. Одна з основних великих частин суші, оточена з усіх або майже з усіх боків морями та океанами; материк (у 1 знач.). Метеорологи сповіщали про вторгнення на європейський континент теплих мас повітря (Трубл., Глиб. шлях, 1948, 90); Вічно живе Шевченкове слово з могутньою силою звучить сьогодні на мовах народів різних країн і континентів (Літ. газ., 14.III 1961, 3).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 268.