КОНТАКТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., книжн. Встановлювати контакт (у 2 знач.), діяти в контакті з ким-небудь. Твір митця може відставати від дійсності, може з нею контактувати чи вступати в конфлікт (Рад. літ-во, 11, 1967, 60); Серед літератур народів СРСР, з якими українська література давно й плідно контактує, грузинська посідає осібне місце (Вітч., 7, 1969, 200).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 268.