КОНТА́КТ, у, ч.

1. спец. Стикання двох електричних провідників, що створює умови прохідності струму, а також місце такого стикання. Залізні половинки розійшлися, і контакт був порушений. Кожна з половинок брами була не страшна… (Смолич, І, 1958, 97); Штепселі майже по всій довжині розрізані пополам, що робить їх пружними й забезпечує надійний контакт між ними й гніздами, в які вони вставляються (Монтаж і ремонт.., 1956, 50); // Прилад, що здійснює стикання електричних провідників. Ніна кинула пускову ручку.. Знову перевірила контакти, заміряла пальне (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 58); Конденсатор призначений для того, щоб запобігти іскрам між контактами (Автомоб., 1957, 116).

2. Спілкування, зв’язок, тісні стосунки. В живому контакті з читачем письменник починав краще бачити саме життя і суворіше оцінювати свої власні книжки (Смолич, VI, 1959, 9); Академія наук УРСР має широкі контакти з вченими і науковими установами майже всіх країн світу (Ком. Укр., 6, 1969, 52); // Взаємна узгодженість у роботі. Був той дивний контакт, який виникає між справжніми друзями в роботі (Собко, Срібний корабель, 1961, 235); // перен. Взаєморозуміння. Між ним [промовцем] і слухачами.. встановився той контакт, що допомагає промовцеві (Шовк., Інженери, 1956, 326).

3. спец. Стикання, дотик (у 1 знач.). Антибіотичні речовини виробляються рослинами більш активно, коли вони перебувають у контакті з відповідним збудником хвороби (Наука.., 1, 1960, 13); Перебувати в контакті з хворими.

4. геол. Поверхня стику гірських порід, з яких утворюються суміжні ділянки земної кори.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 267.