КОНСУЛЬТА́ЦІЯ, ї, ж.

1. Порада фахівця з якого-небудь питання. Варто було б в наших газетах і літературних журналах систематичніше давати консультації людям, що «пробують перо» (Рильський, III, 1956, 415); Слід використати всі форми керівництва й допомоги пропагандистам — курси, семінари, теоретичні конференції, групові та індивідуальні консультації і т. ін. (Рад. Укр., 27 .VIII 1959, 1).

2. Подавання порад з яких-небудь питань; консультування. Група вчителів організувала при клубі консультацію для колгоспників, які заочно навчаються в Інститутах і технікумах (Колг. Укр., 11, 1958, 6).

3. Установа, у якій фахівці допомагають порадами з яких-небудь питань. Розгалужена сітка таких закладів, як молочні кухні, дитячі консультації, ясла, дитячі садки, створює найкращі умови для розвитку дитини до вступу її в школу (Анат. і фізіол. люд., 1957, 187); Юридична консультація.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 267.