КОНСТАТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Установлювати, відзначати наявність чого-небудь. Констатую факт, що в тебе енергії.. нема (Стеф., III, 1954, 37); Лікарі констатували звичайну втому горла (Ле, Право.., 1957, 58).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 265.