КОНСПІРАЦІ́ЙНИЙ, а, е. Те саме, що конспірати́вний. Він.. провадив.. конспіраційну та організаційну діяльність (Фр., IV, 1950, 318).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 265.