КОНСПІРА́ТОРКА, и, ж. Жін. до конспіра́тор. — Валентина — велика конспіраторка (Досв., Вибр., 1959, 56).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 265.