КОНСПЕКТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Складати конспект чого-небудь. Довго просиджувала [Ніна] за столом, конспектувала уроки (Коп., Земля.., 1957, 208); Ніколи не конспектуйте [книжки] одночасно з першим читанням. Лише читаючи вдруге, робіть короткий конспект вже знайомого матеріалу (Знання.., 11, 1968, 14).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 265.