КОНСОНА́НТ, а, ч., лінгв. Те саме, що при́голосний 2. Консонант — термін, що вживається в такому ж значенні, як і термін «приголосний (звук)» (Сл. лінгв. терм., 1957, 82).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 265.