КОНСИСТО́РСЬКИЙ, а, е. Прикм. до консисто́рія. Він [о. Сава] часто їздив до Києва, бував часто в консисторії і розказував консисторським урядникам багато дечого про сусід батюшок (Н.-Лев., IV, 1956, 49); Консисторські попи.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 264.

Консисторський, а, е. Консисторскій. Св. Л. 134.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 278.