КОНСЕ́РВНИЙ, а, е. Прикм. до консе́рви 1. Консервне виробництво; // Признач. для консервів. Консервна банка; // Признач. для відкривання консервів. Консервний ніж; // Який виробляє консерви. Тепер будуються нові консервні й овочесушильні заводи (Овоч., 1956, 7); Одеський порт народжував і перший пролетаріат Півдня. На рибальському улові й урожаях овочівників постав консервний промисел (Смолич, V, 1959, 8).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 264.