КОНСЕРВАТИ́СТ, а, ч., рідко. Те саме, що консерва́тор. Граф.. причисляв [зараховував] себе до консерватистів (Фр., VII, 1951, 333); — Він чоловік без серця.., а до того консерватист до смішності (Коб., I, 1956, 152).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 263.