КОНСЕРВА́НТ, а, ч. Хімічна речовина, яка забезпечує тривале зберігання (консервацію) харчових продуктів і деяких матеріалів. Соки [спиртовані] не повинні містити більше 0,2% летучих кислот і яких би то не було консервантів, крім спирту (Технол. інструкція.., 1954, 22); Досі ми не маємо іншого консерванта, який за надійністю, економічністю і простотою технології можна було б порівняти з водним розчином срібла, одержаним внаслідок анодного розчину металу (Наука і культура.., 1971, 140).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 689.