КОНОПЛЯ́Р, а́, ч. Фахівець із коноплярства. Непоганих результатів.. досягли.. льонарі й коноплярі, які виростили добрий урожай льону й конопель (Рад. Укр., 21, I, 1958).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 263.

Конопляр, ра, м. и конопля́рка, ки, ж. = Конопельник. Вх. Уг. 246.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 278.