КОНОПЛЯ́НКА, и, ж. Співочий птах ряду горобцеподібних, що живиться переважно насінням бур’янів. На різні голоси славлять весну дрозди, коноплянки, вівчарики, щиглики та інше голосисте птаство (Коп., Як вони.., 1961, 8); На бур’яни.. впали зграйки щиглів і червоноголових коноплянок (Стельмах, Хліб.., 1959, 201).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 263.