КОНКІСТА́ДО́РИ, КОНКВІСТА́ДО́РИ, ів, мн. (одн. конкіста́до́р, конквіста́до́р, а, ч.). Іспанські й португальські завойовники Центральної та Південної Америки, які надзвичайно жорстоко ставилися до тубільців. 1743 року невеличкий загін португальських конкістадорів .. вирушив у хащі тропічних лісів (Знання.., 12, 1968, 10); // Загарбники, завойовники взагалі. Не хижі конквістадори — Працівники морів Крають сині простори Грудьми кораблів (Рильський, І, 1960, 299).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 260.