КОНКРЕТИЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Надавати чому-небудь конкретного вираження; визначати конкретно, точно, предметне. Узагальнюючи практичний досвід Радянської держави, В. І. Ленін розвинув теорію наукового комунізму, конкретизував питання про дві фази комуністичного суспільства (Ком. Укр., 4, 1970, 26); — Мабуть, треба буде скликати одкриті комсомольські збори.. І щоб ви зробили доповідь,— вже конкретизувала Ярина свій план (Собко, Стадіон, 1954. 217).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 260.