КОНКРЕТИЗО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до конкретизува́ти. В його [М. Горького] літературно-критичних виступах були розвинуті й конкретизовані численні питання соціалістичного реалізму (Іст. укр. літ., II, 1956, 140).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 260.