КОНДИЦІ́ЙНИЙ, а, е, спец. Який відповідає кондиції (у 1 знач.). Високоякісні вина можна виробляти тільки з своєчасно зібраного стиглого кондиційного .винограду (Колг. енц., І, 1956, 176); Буре вугілля, яке містить 8 процентів смоли, вважається кондиційним (Знання.., 4, 1966, 13); Кондиційне насіння.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 258.